Avtomonova

Сайт Автомонової Валентини Федорівни

Життя і творчість В. О. Сухомлинського

Тема.  Урок добра і милосердя з використанням творчої спадщини В.О. Сухомлинського

Мета.  Ознайомити учнів з життєвим і творчим шляхом В.О. Сухомлинського, розвивати інтерес до його творчості; дати уявлення про категорії добра і зла; формувати етичні норми поведінки в суспільстві і спілкуванні одне з одним.

Завдання.  Допомогти учням зрозуміти сенс людського життя, визначити своє місце в ньому.
Виховувати в дітей чесність, працьовитість, порядність, відповідальність, доброту, повагу і  любов до людей, до рідної землі.
Навчати оволодівати мистецтвом спілкування, виручки та взаємодопомоги.

Матеріал для читання. В. Сухомлинський «Дивний мисливець», «Не загубив, а знайшов», «Камінь».

Обладнання: портрет В.О. Сухомлинського, презентація, відеозаписи пісень «Україна – це я» муз. і сл.. Тіни Кароль, «Мамочка» муз. і сл.. Наталії Май, авторські вірші, виставка творів В.О. Сухомлинського.

План підготовки:

  1. Читання учнями  творів В.О. Сухомлинського «Не загубив, а знайшов», «Камінь», «Дивний мисливець».
  2. Скласти вірші та сценарій.
  3. Розподілити між учнями класу слова та вірші  за сценарієм.
  4. Підготувати презентацію.

Хід уроку

Вчитель.

Я хочу познайомити вас з життям і творчістю видатного педагога сучасності  В.О. Сухомлинського , якому в цьому році відзначаємо 99 річницю з дня народження.

«Людина народжується на світ не для того, щоб зникнути безвісною пилинкою. Людина народжується для того, щоб лишити по собі слід вічний», писав В. О. Сухомлинський .

Василь Олександрович чудовий письменник, учитель від Бога, прекрасна людина.

Народився В.О. Сухомлинський 28 вересня 1918 року в селі Василівка на Кіровоградщині (нині місто Кропивницький) в родині селянина-бідняка. У родині було четверо дітей. Всі вони стали вчителями.

Після закінчення Кременчуцького педінституту працював вчителем у Василівській семирічці, а у 1948 році стає директором Павлишської  середньої школи, яка зараз носить його ім’я. В ній створено музей В.О. Сухомлинського.

1 учень.  В. О. Сухомлинський написав понад 1200 оповідань і казок  для дітей.(Слайд 6). Кожне з них вчить нас, як вирости справжньою людиною.        

2 учень. Гасло всього життя Педагога – серце віддаю дітям. (Слайд 7).

3 учень. Героями його творів найчастіше виступають діти. (Слайд 8).

4 учень. Ми з вами вже читали багато творів Василя Олександровича. Це «Оленчин горобчик», «Кінь утік», «Як же це все було без мене», «Як Павлик списав задачу», «Сергійкова квітка», «Я хочу сказати  своє слово», «Добре слово і добре діло». (Слайд 9)

5 учень.  Героями творів В.О.Сухомлинського найчастіше виступають діти.
Його твори вчать нас реагувати на поведінку і вчинки героїв. Більшість з них написані під час безпосереднього спілкування з дітьми.

6 учень. Твори В.О. Сухомлинського навчають : доброті , людяності, дружбі,чесності, щирості, відповідальності, працьовитості.

Вчитель. Зараз ми прочитаємо оповідання В.О. Сухомлинського  «Камінь», «Дивний мисливець», «Не загубив, а знайшов».  (Учні читають дані твори).

На жаль, за невеликий проміжок часу, ми не можемо сьогодні прочитати багато творів. Тому я склала вірші за мотивами оповідань В.О. Сухомлинського. Ви їх сьогодні послухаєте у виконанні  учнів  класу.

Вчитель.  Людське життя… Воно радісне і сумне, солодке, як мед і гірке, як перець. Люди… Їх мільйони  і всі вони зовсім різні. Василь Сухомлинський говорив: «Найпрекрасніші і в той час найщасливіші люди ті, хто прожив своє життя піклуючись про щастя  інших». Своє життя за наше щасливе майбутнє віддали тисячі  українців, захищаючи рідний край від фашистів у роки Великої Вітчизняної війни. 

Маки

В полі маки зацвіли,
Цвіт до сонця простягли.
В небі жайвір заспівав,
Світ веселкою заграв.  

Кажуть люди маків цвіт,
Пам’ять тих минулих літ.
Коли йшов жорстокий бій,
За свободу, за край свій.

Разом землю боронили,
Від фашистів захистили.
Де солдати полягли,
Тепер маки поросли.

Вчитель. Поняття Батьківщина для кожного з нас пов’язане з рідним краєм, з образами його благословенної природи. Туманний ранок, золотий осінній день, літні солов’їні світанки і холодні зимові вечори – це все зливається в один образ Батьківщини. Їх любити і берегти вчив у своїх оповіданнях Великий Учитель.

Діти розказують вірші про природу.

Осінь

Дві берізки над ставком,
Опустили віти.
Віє вітер холодком,
Тихо шепчуть квіти.

Стало холодно вночі.
Осінь наступила.
Та берізкам ідучи,
Коси розпустила.

І сумують дві сестри,
В їх зелені коси. 
Золотистії стрічки,
Заплела їм Осінь.    

Осінь

Сонечко за гору сіло, вечір наступив.
В небі високо летіла зграя лебедів.
Їх тривожний крик лунає і несе печаль.
Тихо осінь наступає,  вітер листячко зриває.
І відносить вдаль…

Сонечко і райдуга

Сонце пити захотіло.
Райдугу воно пустило.
І від сонця до землі,
Простягло барвистий міст.

За весь день воно стомилось,
Бо багато потрудилось
 Гріло луки і сади,
Щоб рясні були плоди.

Вчитель. Людина починається з дитинства. Вона як ріка, що бере початок з чистих джерел.  З давніх-давен стосунки між людьми, взаємопідтримка, дружба були основними в житті. А як слід жити в колективі?  ( Відповіді дітей.)

Цьому нас вчать оповідання Василя Сухомлинського. Діти розказують вірш за мотивами оповідання « Як Павлик задачу списав»

Як Павлик задачу списав

Павлик хлопчик був ледачий, працювати не любив.
Тож у подружки задачу він списати попросив.
Зіна хлопця пожурила, та списати все ж дала.
В третій дії Зіна якось числа переставила.
Павлик помилку помітив, в зошит правильно списав.
А на другий день «відмінно» ледар наш отримував.    
Зіна зблідла, в неї «добре», як же Павлик так вчинив?
Павлик голову похнюпив, і ледь-ледь почервонів.

Вчитель.  У народі кажуть: «Не все золото, що блищить». Є таке золото, що цінніше, ніж дорогоцінний метал – це людські стосунки, дружба, любов, повага, вдячність, теплі слова. Слово матеріальне, як вода, повітря. Недаремно в народі кажуть: « Слово – не горобець, вилетить – не впіймаєш». Воно має таку силу, що може творити чудеса. Слово може зцілити, а може й убити. Послухайте вірш « Добре слово» за однойменним оповіданням Василя Сухомлинського.

Добре слово

Мала Оля захворіла, застудилась і злягла.
Тож до неї вся родина на провідини прийшла.
Хтось приніс свіжі яєчка, хтось горіхи і медок.
Треба добре харчуватись і недузі не здаватись.
І тоді дитяче личко заясніє, як вінок.
Всі турбуються про Олю, але дівчинка тяжка.
Молять разом, просять долю, та надія вже слабка.
Раптом двері відчинились і до ліжка підійшла.
Прабабусенька Надія, слово добре принесла.
-В мене є одне бажання, аби , квіточко моя,
Ти одужувала швидше, щоб рум’янець засіяв.
І така могутня сила в тих таїлася словах.
Наша Оля піднялася, вогник спалахнув в очах.

 Вчитель.   Добрі, ніжні слова можуть творити дива. Повторюйте їх якомога частіше. Виховуйте в собі найкращі риси характеру.

«Найвище щастя і радість для кожного з нас – спілкуватися з людьми», - писав В. О. Сухомлинський. Це прекрасно, коли звучать між людьми гарні слова.  А ще краще, коли люди підкріплюють слова вчинками. Створімо ж «квіточку» хороших, чарівних  слів, які називають  риси характеру людини.

(Діти поділяються на групи по 4 учні, отримують пелюстки квітки і записують на них слова. Потім ці пелюстки прикріплюються на дошці , утворюють квітки, які складаються у віночок).

Не загубив, а знайшов

У  дванадцять років сина працювать татусь навчав.
Дав йому нову лопату й скопати  город сказав.
Та трудитись син не вмів ще, важко землю оброблять.
Але з кожним часом краще наловчився він копать.
Грядку всю скопав хлопчина, враз лопату поламав.
Повинився батьку й каже, що зробив усе, що мав…
Не хвилюйся , любий сину, адже більше ти знайшов,
Бо бажаннячко трудитись і до тебе вже прийшло.

Діти, а як ви хочете, щоб до вас ставились? ( Відповіді дітей.)

Всім вам приємно , коли вас люблять, хвалять, роблять для вас добро, зігрівають теплом і дарують вам свою посмішку. А що потрібно робити, щоб було добре серед людей? ( Відповіді дітей). Правильно, треба самому дарувати тепло, щирість і бути щедрим на добрі вчинки. Про це Василь Олександрович написав в своєму оповіданні.

Послухайте вірш  «Гніздо»

Влітку в поле ми ходили, бо пшеницю там косили.
В ній гніздечко ми знайшли, пташенята там жили.
Завтра тут комбайн пройде, пташеняток не знайде.
І загинуть всі малята, не побачать маму й тата.

В небі жайворон літає, і тривожно закликає,
Порятуйте моїх діток, добрі справи правлять світом.
Ми гніздо в руки взяли, і у просо понесли.
Мама-жайвориха сміло до гнізда вмить полетіла.

Довго діток щось учила, потім пісня задзвеніла.
Про сонечко і росу, добрі справи і красу.
Про наш рідний милий край.
Про багатий урожай.

Дивний  мисливець

Жив собі дідусь Тарас
Відомий мисливець.
Йде на полювання в ліс,
Де сховався заєць.

Захотілось нам дізнатись,
Як же він полює?
І гуртом всі подались,
В ліс, де дід мудрує.

Та чомусь дивак такий,
Ні разу з охоти.
Не приніс додому він,        
Зайчика чи хвостик.    

Дід рушницю заховав,
Ходить в самотині.
І під кожен кущ кладе,
Сіно чи морквину.

Звірі ж, вдячні дідусеві,
Тихо виглядали.
Все, чим дід їх пригощає,
Смачно поїдали.

Рости, квіточко

Раз Василько в ліс пішов, гарну квіточку  знайшов.
Тільки він хотів зірвати , квітка мовить до хлоп’яти:

Ти не рви мене, Васильку, вислухай маленьку квітку.
В лісі я росту на волі, та зів’яну у неволі.
Викинеш мене й забудеш,милуватись більш не будеш.
Зупинився враз хлопчина, зрозумів все молодчина.
Ти рости, втішай всіх цвітом, хай краса буя над світом!

Перший лід

Річку вкрив тонкий льодок,
Вибіг Півник на каток,
Щоб напитися водиці,
Бо далеко до криниці.

Тільки дзьобиком водицю,
А вона тверда, мов криця.
Півник далі біг шукати,
А з порога Курка –мати:

- Повернись, та не втопися,
бо не вся тверда водиця.
Не замерзла річка там!
Півник живе на радість нам.

Камінь

Йшов дорогою татусь, з ним за руку біг Петрусь.
Батько вгору задивився, і за камінь зачепився.
Ногу стукнув, заболіло, та за серце не схопило.
Камінь так і залишився, тільки батько не журився.

Швидко, швидко час летів, батько з сином знов спішив.
Скоро камінь, не спіткнися, і під ноги ти дивися.
(Тільки каменя немає,в тіні дід відпочиває).
Де тут камінь. що лежав? – 
Та, це я його  прибрав.

Ви спіткнулись і забились? 
Ні, ви трішки помилились.
Камінь я прибрав для того. 
Щоб не вдаривсь хто об нього.

А зараз проведемо гру « І я…». Я почну речення, а ви продовжите його і розкажете, як ви поводитиметеся у наступних випадках.

В. О. Сухомлинський дуже любив і поважав свою маму Оксану Юдівну. Він часто ходив її провідувати. Якось перед святом 8 Березня він прийшов привітати маму. Подарував їй нарциси і теплу пухову хустку. Мама подякувала синові, а він сказав, що вона для нього найдорожча і найкраща у світі. Тож бережіть і шануйте своїх матерів, діти! Кожне ваше грубе слово боляче ранить материнське серце, збільшує  кількість зморшок на обличчі, добавляє сивих волосинок. Я пропоную вам заспівати пісню про маму.

(Діти співають пісню « Мамочка»).

Рефлексія

Сьогодні ви познайомились лише з невеликою кількістю творів
 В. О. Сухомлинського. Кожен його твір захоплює читача, переносить у цікавий світ неймовірних пригод. 

Тож читайте твори великого Учителя, виховуйте в собі найкращі людські чесноти. « З малих років учись жити так, щоб тобі було добре, приємно, коли робиш добре для людей, і неприємно, коли зробив щось погане, негідне», - закликав В.О. Сухомлинський.

Отже, звертаймося до його золотих розсипів, до його мудрих уроків і читаймо, думаймо, зростаймо.

Він залишив назавжди
Слід після себе у світі
Слід той не зможуть змити
Сиві і славні століття

сказав Г. Орел про В.О.Сухомлинського